ЕПОЛЕ́ТИ, ів, мн. (одн. еполет, а, чол.). Парадні офіцерські погони з гаптуванням у дореволюційній російській і деяких іноземних арміях. Господар стояв серед хати мовчки й тільки дивився, як роздягались гусари, як заблищали їх еполети та коміри (Нечуй-Левицький, III, 1956, 148); До них підскочив на коні офіцер зі срібними еполетами (Олесь Донченко, III, 1956, 181).
ЕПОЛЕТИ
Тлумачення слова