ЕПОХА́ЛЬНИЙ, а, е, книжн. Який становить епоху, знаменує собою епоху (у 1 знач.); важливий, визначний. Історичні рішення XX, XXI і XXII з’їздів КПРС, нова Програма Комуністичої партії — це епохальний вклад у розвиток марксистсько-ленінської теорії (Комуніст України, 4, 1962, 51); Франко дорікав тій частині галицької інтелігенції, яка виявляла обмежений інтерес до епохальних відкриттів у природознавстві (Наука і життя, 8, 1956, 8).
ЕПОХАЛЬНИЙ
Тлумачення слова