ЕПІСТОЛЯ́РНИЙ, а, е.
1. Прикм. до епістола 1. До тих листів.. я додаю деякі речі, переважно також епістолярного характеру (Іван Франко, XVI, 1955, 366); — Тільки, друже мій, не освідчуйся мені в усній формі. Дотримуйся епістолярного стилю (Натан Рибак, Час, 1960, 743);
// Написаний у формі листів (про літературний твір). Слід відзначити епістолярні твори древньоруської літератури, з числа яких зберігся лист Володимира Мономаха до Олега Святославича (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 512).
2. Який становить сукупність чиїх-небудь листів. Великий інтерес становить епістолярна спадщина критика [В. Стасова] — його листування з багатьма видатними російськими діячами культури, літератури і мистецтва (Наука і життя, 9, 1956, 41).