ЕНТРОПІЯ

ЕНТРОПІ́Я, ї, жін., фіз. Функція стану термодинамічної системи, яка характеризує розсіювання енергії, зумовлене перетворенням усіх видів її на теплову і рівномірним розподілом тепла між тілами. У ті часи [30-і роки XX ст.] фізики багато говорили про ентропію, теплове виснаження космосу.. Висновок про неминучість ентропії випливав з ґрунтовних засад фізики, із знаменитого другого закону термодинаміки, сформульованого німецьким фізиком Клаузіусом (Наука і життя, 7, 1969, 29); [Ярослав:] А що ж понесли б ви в чужі світи? Улюблену ідею ентропії — фатальної загибелі життя? (Олександр Левада, Драми.., 1967, 410).