ЕНГАРМОНІ́ЗМ, у, чол., муз. Прирівнювання і ототожнювання звуків однакових за висотою, але різних за назвою і графічним зображенням. Складні гармонічні утворення, енгармонізм акордів, строго витримане чотириголосся, малорухомий у багатьох місцях бас — все це типові риси професіонального хорового мистецтва (Народна творчість та етнографія, 2, 1968, 64).
ЕНГАРМОНІЗМ
Тлумачення слова