ЕНЕРГІ́ЙНИЙ, а, е.
1. Повний сили, енергії (у 3 знач.). Схопився [Іван] бадьорий, енергійний — в очах, що пойнялись туманом, одсвічувались нові мрії (Степан Васильченко, I, 1959, 302); Михайло Семенович вбіг у кімнату рожевий з морозу, енергійний і бадьорий (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 311);
// Який виражає діяльну силу, енергію, активність. По довгій хвилині томлячої мовчанки дівчина нарешті промовила дзвінким, енергійним голосом: — Де мій батько? (Іван Франко, VI, 1951, 163); Обличчя [Боровика] було міцне, енергійне, трохи роздвоєне підборіддя підкреслювало його силу (Вадим Собко, Справа.., 1959, 30);
// Швидкий, посилений. Внутрішній розвиток [будови мозку] характеризується тим, що нервові клітини кори великих півкуль закінчують своє формування, і відбувається особливо енергійний структурний розвиток (Шкільна гігієна, 1954, 53); У західних областях України, на визволеній землі, почалось енергійне будівництво радянської влади, будівництво соціалізму (Микола Бажан, Наша Москва, 1951, 72).
2. Який може вплинути, подіяти на кого-, що-небудь. Вигук мій був настільки енергійний, що його почули й біля трибуни (Іван Ле, Право.., 1957, 12); Наталя висловила енергійне побажання, щоб мандрівник узяв йоду, бинти, аспірин (Олесь Донченко, VI, 1957, 15).