ЕНЦИКЛОПЕДИ́ЧНИЙ, а, е.
1. Прикм. до енциклопедія. Енциклопедичний характер мають рукописні збірники, яких досі звісно нам кілька, а яких, певно, мусило бути далеко більше (Іван Франко, XVI, 1955, 321);
// Який становить собою енциклопедію. Окреме місце серед літератури, яка допомагає людині в самоосвіті, належить енциклопедичним словникам або енциклопедіям (Радянська Україна, 15.VIII 1961, 2).
2. Який охоплює багато галузей знань; різнобічний. Під кінець XIX ст. ..в українській літературі з’явився Франко, людина енциклопедичного розуму і великого поетичного обдарування (Радянське літературознавство, 1, 1958, 118); Він [Г. Сковорода] був на свій час широкоосвіченою, енциклопедичною людиною: філософом, ліриком, перекладачем.., проповідником на майданах (Павло Тичина, III, 1957, 110).