ЕМТЕЕ́СІВСЬКИЙ, а, е, розм.
1. Який обслуговує МТС (машинно-тракторну станцію), працює в ній. Тепер його [бриль] успадкував Василь — найменший син емтеесівського механіка Форисюка Онуфрія Карповича (Микола Рудь, Гомін.., 1959, 60); В обід колгоспна «Побєда» і викликаний на підмогу емтеесівський газик помчали делегаток до районного центру (Семен Журахович, Звич. турботи, 1960, 116).
2. Який належить МТС. А новий емтеесівський дім Другим поверхом звівся у небо, Наче каже сусідам своїм: — Вам на мене рівнятися треба! (Григорій Бойко, 3 Дон. краю, 1952, 81).