ЕМПІРИ́ЧНИЙ, а, е.
1. Прикм. до емпіризм 1. Емпірична філософія.
2. Заснований на емпірії (у 1 знач.). Однією з важливих особливостей художнього відображення дійсності в фольклорі є те, що воно ґрунтується на багатющому, але значною мірою емпіричному, практичному життєвому досвіді широких мас трудящих (Народна творчість та етнографія, 3, 1961, 16).