ЕМПІРІОМОНІЗМ

ЕМПІРІОМОНІ́ЗМ, у, чол. Реакційний суб’єктивно-ідеалістичний напрям у російській філософії початку XX ст., що є різновидністю емпіріокритицизму. Після перших статей — більш-менш нейтральних — від Богданова надійшла стаття, в якій він явно намагався обернути робітничу газету в знаряддя пропаганди не марксизму, а свого емпіріомонізму (Ленін, 20, 1950, 103).