ЕМІГРУВАТИ, ую, уєш, недок. і док. Здійснювати еміграцію (у 1 знач.); переселятися. Політичні обставини викинули з Росії професора Київського університету Михайла Драгоманова, і він емігрував за границю (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 31); Доведена до відчаю злиднями, малоземеллям, здирством поміщиків, куркулів, сільська біднота масами емігрувала з Галичини, шукала кращої долі за океаном (Історія української літератури, I, 1954, 526).
ЕМІГРУВАТИ
Тлумачення слова