ЕМІГРА́НТ, а, чол. Особа, що залишила батьківщину і виїхала в іншу країну для постійного чи тривалого проживання. З принагідних натяків самого Міхонського та з оповідань інших товаришів він знав, що Міхонський був емігрантом із Росії (Іван Франко, III, 1950, 39); Пригадалося [Лесі], як Іван Якович розповів про женевську групу російських емігрантів, котру зорганізував Плеханов (М Ол., Леся, 1960, 194).
ЕМІГРАНТ
Тлумачення слова