ЕМАЛЬО́ВАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до емалювати.
2. прикм. Покритий емаллю (у 1 знач.). З неї [м’якої сталі] роблять деталі автомобілів, корпуси домашніх холодильників, готують емальований посуд та ін. (Наука і життя, 1, 1957, 8); Варвара поставила в лозовий кошик.. емальовану каструльку з котлетами і гречаною кашею (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 35).