ЕКЗАМЕНА́ТОР, а, чол. Особа, яка проводить екзамен, оцінює знання того, хто екзаменується. — Зразу відповідатимете, чи подумаєте? — запитала екзаменатор (Євген Кравченко, Сердечна розмова, 1957, 117); Обов’язок екзаменаторів — особливо чуйно, доброзичливо підходити до учнів (Радянська Україна, 29.V 1957, 1).
ЕКЗАМЕНАТОР
Тлумачення слова