Е́КСТРЕНИЙ, а, е. Якого не можна відкласти; невідкладний, терміновий. 6 березня 1918 р. в Петрограді відкрився екстрений VII з’їзд партії для остаточного вирішення питання про мир (Ленін, Коротка біографія, 1955, 195); — Про що ти хотів поговорити зі мною? Що там за така екстрена справа? (Юрій Шовкопляс, Тнженери, 1956, 106);
// Якого не передбачили; несподіваний. Мені повинно стати сих грошей на місяць… якщо не трапиться яких екстрених видатків на яке лікарство [які ліки] (Леся Українка, V, 1956, 121);
// Терміново вжитий, виданий і т. ін. Парторг батальйону приніс екстрений випуск листівок про подвиг Самійла Поліщука (Олесь Гончар, I, 1954, 29).
ЕКСТРЕНИЙ
Тлумачення слова