ЕКСТРАВАГА́НТНИЙ, а, е, книжн. Який привертає увагу своєю незвичайністю, своєрідністю і не відповідає загальноприйнятим звичаям, нормі, моді. Швидко і звично стала вона одягати свій костюм, — на диво сміливий і екстравагантний (Вадим Собко, Запорука.., 1952, 94);
// Незвичайний, чудний, химерний (про людину). Софі розсміялася: — Ви вважаєте мене екстравагантною? Так не забудьте ж, що я виховувалася в Парижі… (Федір Бурлака, Напередодні, 1956, 185).
ЕКСТРАВАГАНТНИЙ
Тлумачення слова