ЕКСПРО́МТОМ, присл. Без підготовки, попереднього обдумування. Маршалок диспуту ставив найрізноманітніші й непередбачені запитання, на які співучасники диспуту мусили відповідати експромтом (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 152); Так званої Волосяної кручі.. Я не зумів експромтом описати (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 213).
ЕКСПРОМТОМ
Тлумачення слова