ЕКСПОЗИ́ЦІЯ, ї, жін.
1. Частина твору, де змальовуються суспільне середовище і життєві обставини, в яких формувалися риси характеру дійових осіб, історичні умови, що впливають на розвиток подій і т. ін. В експозиції оповідання [«Червона хустина» А. Головка] показано сім’ю Оксани, її подруг, деякі картини життя села під час окупації (Українська література, 10 клас, 1957, 74);
// Перший розділ музичного твору, в якому дано виклад основних тем. Арія-експозиція Наталки — пісня «Віють вітри» (Українська класична опера, 1957, 195).
2. Систематизоване розміщення експонатів, що дає більш-менш закінчене уявлення про певне коло предметів чи проблем. Експозицію цих [про В. І. Леніна] документів створено на науковій основі (Комуніст України, 4, 1960, 63);
// Самі експонати, розміщені в певній системі, у певному порядку. Експозиція філіалу музею [українського мистецтва] складається з двох розділів: з творчості дореволюційного періоду.. і радянського часу (Мистецтво, 1, 1955, 33).
3. Кількість освітлення, яку одержує світлочутливий матеріал при фотографуванні;
// Те саме, що видержка 3. Застосування тривалих експозицій дає можливість діставати на фотографії слабші зорі, ніж ті, які ми бачимо в.. телескоп (Воронцов-Вельямінов, Астрономія, 1956, 49).