ЕКСКУРСА́НТ, а, чол. Учасник екскурсії (у 1 знач.). З’явились (у Щавниці) на часок мадьярські студенти-екскурсанти (Нечуй-Левицький, II, 1956, 395); Спочатку екскурсанти трималися однієї групи, а потім.. почали розділятися: хто дь коней, хто до овець, а хто цікавився птахофермою (Степан Чорнобривець, Потік… 1956, 208).
ЕКСКУРСАНТ
Тлумачення слова