ЕКСЦЕ́С, у, чол., книжн.
1. Крайнє, незвичайне виявлення чого-небудь.
2. Гостре зіткнення; порушення громадського порядку. Де нема більшовиків або їм говорити не дають, там ексцеси, там розклад.. (Ленін, 24, 1950, 518); [Адмірал:] Цю постанову я раджу вам переглянути, бо можуть бути ексцеси (Олександр Корнійчук, I, 1955, 55).