ЕКСЦЕНТРИК 1, а, чол.
1. Артист, що виконує ексцентричні номери. Приємну різноманітність вносять у програму [цирку] музикальні ексцентрики (Літературна газета, 20.XII 1960, 4).
2. заст. Людина з химерами, примхами, дивацтвами.
ЕКСЦЕНТРИК 2, а, чол., техн. Металевий диск, у якого вісь, навколо якої він обертається, міститься збоку. Вузол кривошипа [жатки] складається з литого корпусу, в якому на двох шарикових підшипниках обертається валик ексцентрика (Зернові комбайни, 1957, 105).