ЕКОНО́МНИЙ, а, е.
1. Який бережливо, ощадливо витрачає що-небудь;
// Точно розрахований. Швидко пливучи обережними, вправними рухами, що нагадували економні рухи жаби під водою, він наблизився до дверей рульової рубки (Вадим Собко, Скеля.., 1961, 121);
// у чому, на що. Стриманий у виявленні чого-небудь. В змалюванні пейзажів, як і людських портретів, письменник [М. Трублаїні] дуже економний (Історія української літератури, II, 1956, 149).
2. Який сприяє економії (у 1 знач.), здійснює її. При масовому виробництві велике значення має економне витрачання деревини (Столярно-будівельна справа, 1957, 207); Пора вже нам заговорити про економне витрачання природних запасів (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 168).