ЕКЛЕКТИ́ЗМ, у, чол., книжн. Механічне безпринципне сполучення різнорідних, несумісних, іноді протилежних поглядів, теорій, ідейних напрямів, художніх стилів і т. ін. Під впливом реакційних напрямів у мовознавстві [Болгарії до 1944 р.] переважали емпіризм і еклектизм (Мовознавство, XIV, 1957, 131).
ЕКЛЕКТИЗМ
Тлумачення слова