ЕХІНОКО́К, а, чол., зоол., мед. Маленький стрічковий черв’як, який паразитує в тонких кишках собаки і деяких інших тварин. Сюди ж [до другої групи глистів] належать і ехінококи, якими діти заражаються від собак (Шкільна гігієна, 1954, 328);
// Личинка такого черв’яка, що паразитує в різних органах людини та травоїдних тварин. В серці [людини] іноді оселюються ехінококи — личинки стрічкових червів-паразитів (Радянська Україна, 23.III 1966, 4).
ЕХІНОКОК
Тлумачення слова