ЕГОЇ́ЗМ, у, чол. Негативна риса характеру, що полягає у себелюбстві, байдужості до людей, постійному нехтуванні суспільними інтересами задля особистих інтересів. Не повинен же егоїзм самозакоханої.. людини заважати іншим людям жити на землі (Василь Козаченко, Сальвія, 1956, 361); Егоїзм — вузький, душевна черствість, дріб’язковість, себелюбство — всі ці якості, коли вони визначають обличчя людини, роблять її дійсно обмеженою, примітивною (Шамота, Талант і народ, 1958, 122).
ЕГОЇЗМ
Тлумачення слова