ЕФЕКТИ́ВНИЙ, а, е,
1. Який приводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект (у 2 знач.). Найбільш ефективним добривом під кукурудзу є гній (Колгоспник України, 1, 1957, 10); Нині вже розроблено ефективний метод заліснення гір… (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 207).
2. Який викликає ефект (у 1 знач.). Розумів [Лобода], що до булави треба додати ефективне слово, щоб привернути увагу і погасити це бурхливе полум’я людське (Іван Ле, Наливайко, 1957, 418); — Не кричи, будь ласка, — затулила вуха Шепель. — Ми на вулиці, і взагалі я не люблю ефективних промов (Олесь Донченко, V, 1957, 235).