ДЗИ́ҐЛИК, а, чол., розм. Стільчик. А потім цариця Сіла мовчки на дзиґлику (Тарас Шевченко, I, 1951, 248); Федір, щоб не заважати другові, притулився на дзиґлику проти печі біля вікна (Юрій Збанацький, Незабутнє, 1953, 83).
ДЗИҐЛИК
Тлумачення слова
ДЗИ́ҐЛИК, а, чол., розм. Стільчик. А потім цариця Сіла мовчки на дзиґлику (Тарас Шевченко, I, 1951, 248); Федір, щоб не заважати другові, притулився на дзиґлику проти печі біля вікна (Юрій Збанацький, Незабутнє, 1953, 83).