ДЗИҐАРІ́, ів, мн., заст. Годинник. — Пізно вже, — каже панич, дивлячись на невеличкі дзиґарі (Панас Мирний, III, 1954, 180); Чути було лише, як ритмічно цокають великі дзиґарі на стіні біля буфета (Юрій Смолич, Реве та стогне.., 1960, 145); * У порівняннях. Монотонно і безконечно [гупали слова], наче великі дзиґарі рахують хвилі (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 131).
ДЗИҐАРІ
Тлумачення слова