ДЗУМ, виг., розм. Уживається як присудок за знач. дзуміти. Бджілка на шибці на секунду примовкла, тоді знову завела своєї — дзум та дзум — ще дужче (Юрій Смолич, Реве та стогне.., 1960, 88).
ДЗУМ
Тлумачення слова
ДЗУМ, виг., розм. Уживається як присудок за знач. дзуміти. Бджілка на шибці на секунду примовкла, тоді знову завела своєї — дзум та дзум — ще дужче (Юрій Смолич, Реве та стогне.., 1960, 88).