ДЗЮРКОТЛИ́ВИЙ, а, е. Який постійно дзюркотить. Потім він звернув на вузьку стежку, що пробігала вздовж дзюркотливого струмка (Ярослав Галан, Гори.., 1956, 34);
// перен. Який нагадує собою звуки дзюркотання струмка, фонтана; щебетливий. Жінка засміялась дрібним дзюркотливим смішком (Олесь Донченко, V, 1957, 435).
ДЗЮРКОТЛИВИЙ
Тлумачення слова