ДЗЮБАТИ

ДЗЮ́БА́ТИ, дзюбаю, дзюбаєш, недок.

1. Те саме, що дзьобати.

2. зах. Довбати дзюбаком. З порожнім киблем вертає [робітник] назад до штольні і береться далі дзюбати землю (Іван Франко, IV, 1950, 24).