ДЗЯВКОТІ́ННЯ, я, сер. Дія за значенням дзявкотіти і звуки, утворювані цією дією. Дзвоник [собака] з радісним дзявкотінням, біло-рудим клубочком перекочуючись у високій траві, одразу кинувся дівчині під ноги (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 78).
ДЗЯВКОТІННЯ
Тлумачення слова