ДЖАЗ, у, чол.
1. Вид розважальної, перев. танцювальної музики. Джаз виник на рубежі XX сторіччя як яскравий самобутній прояв музичної культури американських негрів (Мистецтво, 5, 1962, 52).
2. Оркестр або ансамбль, що виконує цю музику, в складі якого духові та ударні інструменти, а також скрипки та фортепіано. Кімната сповнилась ревом і завиванням джазу (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 183).