ДВИГУ́Н, а, чол.
1. Машина для перетворення якого-небудь виду енергії на механічну енергію. Зусилля науки і техніки тепер спрямовані також на удосконалення нових видів теплових машин — реактивних двигунів (Фізика, II, 1957, 63); — Єгоре, — гукнув він свого помічника, який з маслянкою в руках порався біля двигуна (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 20).
2. чого, перен., рідко. Те саме, що рушій. Досі не втратили [вірші Т. Шевченка] свого значення — дужого двигуна психології конструктивних класів (Василь Еллан, II, 1958, 86).
▲ Вічний двигун — уявна вічна машина з невичерпним джерелом енергії. Вічний двигун — це такий мнимий механізм, який без зупинки рухає сам себе і, крім того, виконує ще яку-небудь корисну роботу (Яків Перельман, Цікава фізика.., 1950, 76); І скоро тільки те лишилось по Степані, Що, казано, в тюрмі, в колодязі без дна Шукав він вічного якогось двигуна (Максим Рильський, Поеми, 1957, 221).