ДВИГТІ́ННЯ, я, сер. Дія за значенням двигтіти і звуки, утворювані цією дією. День і ніч пролітали [поїзди] коло їхнього дому, стрясаючи своїм двигтінням підлогу. стелю, вікна (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 277); Раптом крізь стрілянину він почув потужне двигтіння мотора і побачив, як з-за садка вийшов бронетранспортер (Іван Багмут. Опов., 1959, 73).
ДВИГТІННЯ
Тлумачення слова