ДВИ́ГІТ, готу, чол., розм. Те саме, що двигтіння. Ми мовчки сиділи .. і тільки прислухалися до скигління коліс, гуркоту й двиготу вагона на колії (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 38); Пригнувши іглисті [голчаті] вершечки дерев, Проноситься двигіт моторів і рев (Микола Бажан, Нашому юнацтву, 1950, 51).
ДВИГІТ
Тлумачення слова