ДВОТИЖНЕ́ВИЙ, а, е.
1. Який відбувається протягом двох тижнів, розрахований на два тижні. [Орест:] Мені дали двотижневу відпустку (Іван Кочерга, II, 1956, 378); Видали [Ганні] двотижневу вихідну допомогу і написали хорошу характеристику (Василь Козаченко, Сальвія, 1956, 367).
2. Який видається один раз на два тижні (про періодичні видання).