ДВОТАВРО́ВИЙ, а, е, техн. Такий, у якого поперечний розріз має вигляд двох паралельних смуг, з’єднаних посередині тонкою стінкою. Проводились порівняльні дослідження клепаних і зварних двотаврових балок при статичному і ударному навантаженнях (Розвиток науки в УРСР.., 1957, 475).
ДВОТАВРОВИЙ
Тлумачення слова