ДВОСВІ́ТНИЙ, а, е, рідко. З двома рядами вікон, розміщених один над одним або один проти одного (про приміщення). Величезний двосвітний зал училища заповнюють юнаки і дівчата (Радянська Україна, 16.XI 1960, 1); Залізняк, обережно зайшов у двосвітний зал з великими, сталевою сіткою затягненими вікнами (Вадим Собко, Звичайне життя, 1957, 180).
ДВОСВІТНИЙ
Тлумачення слова