ДВОСТОРО́ННІЙ, я, є.
1. Який має дві сторони або використовується з двох боків (на два боки), відбувається, йде і т. ін. з двох сторін. Залежно від форми ріжучої частини перові свердла поділяються на двосторонні, пристосовані для роботи в обидва боки, і односторонні — для роботи в один бік (Практикум з машинознавства, 1957, 70);
// Однаковий з обох боків (про тканину). Широке застосування знайдуть пружні двосторонні тканини, такі, як драп, твид, букле (Мистецтво, 5, 1968, 40).
2. Який діє в обидві сторони. Нова радіорелейна лінія розрахована на 24 канали двостороннього бездротового зв’язку (Радянська Україна, 26.III 1957, 1);
// Який стосується двох юридичних сторін; взаємообумовлений, взаємообов’язковий. Двостороннім визнається договір, за яким обидві сторони взаємно беруть на себе зобов’язання (Цивільний кодекс УРСР, 1950, 27).
3. Який враховує два завдання. Збирати коноплі при двосторонньому використанні — на насіння і на волокно — не так просто, як при використанні тільки на волокно (Технічні культури, 1956, 182).