ДВОСІ́ЧНИЙ, а, е. Загострений з обох боків. Хто дав мені одваги меч двосічний? (Леся Українка, I, 1951, 195); * У порівняннях. Але хай вона одшліфує, вигострить її [поезію] і вже тоді, мов крицевий двосічний меч, віддасть народові (Микола Олійник, Леся, 1960, 198).
ДВОСІЧНИЙ
Тлумачення слова