ДВОПУДО́ВИЙ, а, е, заст. Який має вагу два нуди. Ноги стали важкими, наче до кожної з них було прив’язано по двопудовій гирі (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 199); Двопудова довбня на довгому держалні, впертому в землю, з розгону глухо била по стовбуру (Олесь Донченко, III, 1956, 55).
ДВОПУДОВИЙ
Тлумачення слова