ДВОМО́ВНИЙ, а, е. Виконаний, упорядкований на основі двох мов, двома мовами. Словники.. допомагають великій справі розвитку та унормування літературної мови, а будучи словниками двомовними — українсько-російськими і російсько-українськими, сприяють зв’язкам двох братніх культур (Мовознавство, XIV, 1957, 143); Перші періодичні видання на Україні виходили російською мовою або ж були двомовними (Матеріали з історії української журналістики, 1959, 25).
Двомовне населення — населення, яке вільно розмовляє двома мовами. В нашій республіці населення, особливо по містах, — двомовне. Воно добре знає російську й українську мови (Питання перекладу, 1957, 56).
ДВОМОВНИЙ
Тлумачення слова