ДВОКО́ЛКА, и, жін. Візок на двох колесах; біда (див. біда 2). Серед повозок багато санітарних двоколок і просто селянських возів з пораненими (Андрій Головко, Літа.., 1956, 3); Біженці котили на двоколках убогий свій скарб (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 332).
ДВОКОЛКА
Тлумачення слова