ДВОКО́ЛІРНИЙ, а, е. Який має у своєму забарвленні два кольори; складений з двох частин різного кольору; двобарвний. Він байдуже спостерігав, як по сірому екрану гасають довгоногі ляльки в трусах і двоколірних майках (Павло Загребельний, День.., 1964, 312); Двері рипнули, і з-поза них вистромилась двоколірна голова професорового сторожа (Юрій Смолич, Прекрасні катастрофи, 1956, 190).
ДВОКОЛІРНИЙ
Тлумачення слова