ДВОХСОТРІ́ЧЧЯ, я, чол. Період, час, що дорівнює двомстам рокам;
// Двохсота річниця чого-небудь, що відбулося або почалося двісті років тому. Про «Арсенал» важко думати як про підприємство старе. Своє двохсотріччя він зустрів у розквіті молодості його людей, його техніки (Комуніст України, 7, 1968, 40).
ДВОХСОТРІЧЧЯ
Тлумачення слова