ДВОЮ́РІДНИЙ, а, е. Який знаходиться в родинному зв’язку по дідові або бабі з дітьми їхніх синів або дочок. Він виліз, щоб з високості підглядіти, де заховалися Грицько та Василь, — його рідний і двоюрідний брати (Панас Мирний, IV, 1955, 8); Спершу поділився проектом з своїм двоюрідним братом (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 40).
ДВОЮРІДНИЙ
Тлумачення слова