ДВОЇ́СТО, рідко. Присл. до двоїстий 1. Не знайшов [Бальзак] у собі мужності відкинути її пропозицію. Сказати «ні» він не наважився, замість відмови він двоїсто сказав: — Дякую за запрошення. Я подумаю (Натан Рибак, Помилка.., 1956, 206).
ДВОЇСТО
Тлумачення слова