ДВІРНЯ́, і, жін., збірн., іст. Дворові люди у панському дворі. Тин упав, упав разом з тином і бугай додолу і так болісно заревів, що аж слухати страшно.. Піднявся крик людський, збіглася двірня… (Панас Мирний, I, 1949, 212); Пані .. одійшла до вікна, біля котрого поралася мало не вся двірня (Любов Яновська, I, 1959, 202).
ДВІРНЯ
Тлумачення слова