ДВІРЦЕ́ВИЙ, а, е. Прикм. до дворець 1. Будучи при дворці, Радищев спостерігав усі мерзоти двірцевого життя (Вісник АН УРСР, 8, 1949, 8); В Царському Селі влітку алеєю двірцевого парку прогулювався молодий цар (Олександр Довженко, I, 1958, 395).
▲ Двірцевий переворот — насильницька зміна монарха силами придворних кіл, без участі народу.
ДВІРЦЕВИЙ
Тлумачення слова